Видавець Марко Мельник оприлюднив інформацію про жахливі фальсифікації, підтверджені широким колом науковців, що містяться у підробленій книзі «Геноцид українців 1932–1933 за матеріалами досудових розслідувань», яку Стасюк та Герасименко поширюють на підтримку цифри у 10,5 мільйонів жертв під час Голодомору 1932-1933 років, що посилається на фальшиві експертизи.
Деталі цієї історії:
https://facebook.com/story.php?story_fbid=10216633081298482&id=1803588409
Ця спецоперація спрямована на знищення статусу українських науковців, які десятиліттями працюють над дослідженням теми, так само це працює проти національних інтересів на підрив авторитету держави.
Схоже, що на сторінки одного з друкованих ЗМІ в інтернеті потрапила стаття, щедро оплачена фальсифікаторами Голодомору. Наводимо тези та відповіді на них.
«Музей кілька разів замовляв друк книг у ФОП «Видавництво Марка Мельника». В угодах із видавництвом дозволів на продаж чи додрук книг не було».
На кожну видану у Видавництві Марка Мельника книгу укладається ліцензійний договір, який за законом пердбачає публікацію і поширення книги. Більше того, кількість надрукованих примірників, зокрема, кількість примірників, яке планувало поширювати видавництво, погоджувалося особисто пані Стасюк на засадах доброчесного партнерства з боку видавця. Усі ці погодження збережені в листуванні з пані Стасюк.
Книги поширювались в одиничних кількостях не з метою отримання прибутку, але з метою популяризації теми Голодомору. Більшість книг передавались у бібліотеки та на фронт безкоштовно.
«Усі книжки видаються на кошти меценатів і згідно зі Статутом Музей може лише передавати їх безкоштовно, або розповсюджувати виключно через крамничку Музею».
Ніяких ексклюзивних прав на поширення книг, виданих на підставі ліцензійних договорів видавництвом, крамничка не має. Пані Стасюк бреше.
«Спільно з УІНП ми виявили, що в порушення договору, Марко Мельник продає книгу у багатьох книжкових магазинах та на сайті. Він продає всюди всі книги, які ми у нього видали».
ФОП Мельник М.Ю. не здійснює роздрібного продажу книг та поставок книжкової продукції у книжкові мережі. Роздрібний продаж книг і поставки у мережі здійснює інший суб’єкт підприємницької діяльності.
Зазначена книга була опублікована на сайті видавництва виключно з метою реклами як й усі видані книг і не перебуває в продажу ані на сайті видавництва, ані на в роздрібній мережі, на яку посилається пані Стасюк. Вона поширює неправдиву інформацію.
Проте, ніяких обмежень чи заборон на поширення книжок, опублікованих видавництвом, не існує.
УІНП не має ніяких претензій до видавництва та є з ним у постійному прямому контакті.
Натомість Український інститут національної пам’яті повідомив видавництво, що Олеся Стасюк організувала продаж книг “Чорні дошки” в Музеї Голодомору, хоча не має на це права за договором з УІНП. Це дає підстави припустити, що вона продає цю та, можливо, інші книги, нелегально, використовуючи Музей Голодомору як прикриття.
«Мало того, пан Мельник незаконно забирав права на видання книг, ставивши копірайти «виключні права на видання Мельник М.Ю.» і не вказував кількість накладу».
Це відвертий наклеп з боку нинішньої директорки Музею Голодомору.
Усі книги видавництва публікуються на підставі ліцензійних договорів, підписаних авторами. Пані Стасюк особисто підписувала такі договори на кожну замовлену Музеєм книгу.
У кожному з цих договорів зазначено, що авторські права видавець залишає у автора, беручи лише дозвіл (право) на публікацію.
100% книг, опублікованих у Видавництві Марка Мельника, мають лише дозволи на публікацію від авторів. Авторські права належать авторам за ліцензійними угодами. Усі видані на замовлення музею книги перед друком погоджувались особисто пані Стасюк, в тому числі в питанні вказаного у книзі накладу. Якщо наклад і не вказувався, то тільки на її особисте прохання. Пані Стасюк понесе відповідальність згідно закону за псування ділової репутації видавництва і наклеп.
«Нами був надісланий лист до пана Мельника із вимогою надати пояснення, але відповіді не отримали».
Пані Стасюк була повідомлена, що на момент надсилання листа видавець проживав у Німеччині. Крім того, лист був надісланий на неактуальну адресу.
«Нами був підготовлений лист у податкову та відповідно у поліцію щодо неправомірних дій ФОП М. Мельника».
Ніяких порушень податкової дисципліни з боку ФОП Мельник М.Ю. не відбувалось, так само як і неправомірних дій. Пані Стасюк понесе відповідальність за наклеп.
«У відповідь Марко Мельник пригрозив, що в разі продовження мною «таких дій», він спільно із колишньою працівницею Музею, яка і привела Марка як «професійного видавця», обіцяють мене «знищити», бо мають дуже велике коло знайомих і друзів, а також ботів у фейсбуці».
Такого діалогу ніколи не відбувалося і не могло відбутися.
Пані Стасюк зводить відвертий наклеп і понесе відповідальність за псування ділової репутації видавця.
