Марко Мельник
Військовий позивний – «Вирій». Українець, безпартійний.
Народився та виріс у місті Кривий Ріг.
Військовий позивний – «Вирій». Українець, безпартійний.
Народився та виріс у місті Кривий Ріг.
Голова студентського самоврядування, підприємець.Заробітчанин у США та Польщі. Помічник священника в Українській православній автокефальній церкві, штат Нью-Йорк, США.
Під час подій Революції гідності – провокатор «Правого сектору», сотник Самооборони. Дістав поранення під час боїв з «Беркутом» на Майдані 18 лютого 2014 року.
Пішов добровольцем у розвідку батальйону «Азов». Згодом перекваліфікувався на військового журналіста. Заснував перший в Україні фронтовий часопис.
Через брак водіїв у підрозділі став нести службу водієм-парамедиком на військовому реанімобілі медичної служби. Паралельно керував роботою групи військових журналістів ідеологічної служби полку «Азов».
Брав участь у Широкинській наступальній операції.
Звільнився зі служби та став приватним видавцем.
Офіційно зареєстрував перше в Україні ветеранське видавництво (Видавництво Марка Мельника – ФОП Мельник М.Ю.), яке з 2014 року діяло як редакція фронтового часопису полку «Азов».
Керував новоствореним відділом друкованих видань Цивільного корпусу «Азов».
Заснував і очолив видавництво «Орієнтир», що діяло як ФОП Мельник. Закрив проєкт наприкінці 2017 року. Став членом історичного клубу «Холодний Яр».
Керівник видавничої референтури історичного клубу «Холодний Яр».
Віце-президент історичного клубу «Холодний Яр».
На початку 2022 року розробив і реалізував проєкт «Ковідна тисяча на ЗСУ». Співпрацював з фондом «Повернись живим», «Армія SOS», медичним батальйоном «Госпітальєри» та волонтерською групою «Койоти».
Після 24 лютого 2022 року – доброволець 206 батальйону Територіальної оборони ЗСУ міста Києва, учасник оборони столиці та боїв у місті Ірпінь, засновник медіа-проєкту «Україна мілітарна».
Створив та координував міжнародну волонтерську групу Ukraine: Direct Support, яка забезпечила воюючі підрозділи автомобілями, розвідувальними дронами, електронікою, спорядженням та медичними засобами на загальну суму понад 12 млн грн / 400 тис. доларів (станом на кінець 2022 року).
Відновив видавничу діяльність завдяки підтримці Українського ветеранського фонду Міністерства у справах ветеранів.
Повернувся на військову службу до 1-го корпусу НГУ «Азов» на посаду хорунжого бригади «Любарт».