Нещодавно було видано друком цікаве й без сумніву актуальне монографічне дослідження волонтера дослідницької групи «Центр вивчення повстанських рухів», аспіранта Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Сєвєродонецьк) Олександра Коренькова «Ісламська держава»: наймасштабніша битва сучасності». Власне це уже третя публікація книги. Перші дві здійснено у 2017 та 2018 рр. у електронній формі. Роботу присвячено наймасштабнішій після 1945 р. битві за півторамільйонне місто Мосул, що на півночі Іраку. У ній висвітлено дев’ятимісячний штурм 100-тисячної коаліції, яка складалася із підрозділів іракської армії, Контртерористичної служби Іраку, федеральної поліції Іраку, низки іррегулярних збройних формувань, а також вояків США, британської, канадійської, новозелендської, австралійської і французької армій проти бойовиків терористичної організації «Ісламська держава». Як зазначає автор, ним було використано «в основному англо- і арабомовні відкриті джерела» (Кореньков О. «Ісламська держава»: наймасштабніша битва сучасності. Київ: видавець Мельник М. Ю., 2020. С. 3, 183–184).
Книга Олександра Коренькова складається із трьох частин, кожна із яких об’єднує низку розділів та підрозділів. У першій автор коротко висвітлює історію міста Мосул від найдавніших часів до 11 квітня 2003 р. – його здачі іракськими солдатами військам США та їх союзників в ході операції «Іракська свобода». Також ним проаналізовано причини втрати Мосула союзниками у результаті наступу бійців низки іракських повстанських організацій у 2004 р. і його повторне повернення. Розкрито витоки «Ісламської держави», розробку її лідерами ідеології та методології побудови халіфату (Кореньков О. «Ісламська держава». С. 8–55).
В окремому розділі роботи О. Кореньков висвітлив захоплення повстанцями Мосула у 2014 р., у лавах яких діяли й бійці «Ісламської держави» З’ясував, що їх (без місцевого населення) нараховувалося не більше двох тисяч осіб. Як виявилося, урядові сили були повністю неготові до оборони через «відсутність керівництва і дезорганізованість».
Дослідник проаналізував причини відсутності фактичного опору ісламістам з боку урядових сил і їх підтримку частиною населення. На його думку, основною із них стала невиважена репресивна політика прем’єр-міністра Нурі аль-Малікі по відношенню до сунітів, опозиційних політиків, шейхів та очільників племінного ополчення. Автор наводить текст «конституції» нового державного утворення. Після здобуття Мосула її було розвішано по місту. Вона містила шістнадцять статей. Проголошувала «відродження слави Ісламського халіфату» і боротьбу «проти несправедливості, завданої його жителям» (Кореньков О. «Ісламська держава». С. 58–69). Звертає на себе увагу релігійне підґрунтя та есхатологічні мотиви даного документу, який, доречі, за своєю стилістикою нагадує європейські мирні угоди, умови протекцій, угоди між аристократіями і монархами XVI–XVII ст. – часів жорстоких релігійних війн, що точилися на теренах тогочасної Європи.
О. Кореньков відзначив неабиякий державотворчий хист очільників «Ісламської держави», які мали чіткі уявлення і стратегію її розбудови і зуміли створити «багаторівневий апарат управління і контролю». Дослідник з’ясував, що одним із провідних ідеологів і творців стратегії розвитку «Ісламського халіфату» був колишній полковник розвідки Іраку часів презедента Саддама Хусейна Хаджі Бакр, або Самір Абд Мухаммад аль-Хліфаві. Професіонал високого класу із багаторічним досвідом роботи, котрий після 2003 р. став безробітним і приєднався до повстанського руху. У таборі Камп-Букка він познайомився із лідерами «Ісламської держави Іраку та Леванту» (далі – ІДІЛ) Абу Бакром аль-Багдаді, Абу Абдурахманом аль-Білаві та іншими. Згодом приєднався до організації і зумів стати відповідальним за розвідку і стратегію ІДІЛ. Загинув у 2014 р. в ході операції сирійської радикальної ісламістської опозиції проти «Ісламської держави». Відповідно до напрацювань Абу Бакра перш за все на ще не завойованих територіях, у населених пунктах відкривалися офіси ІДІЛ, де проводилися заняття із арабської мови та релігійного виховання. Вони також стали центрами для збору розвідувальної інформації та вербування адептів. Паралельно формувалися, в основному із іноземців, бойові підрозділи (Кореньков О. «Ісламська держава». С. 72–74).
Автором розкрито структуру політичної влади в «Ісламській державі». Він звертає увагу читача на системні кроки нової влади для побудови суспільства у відповідності із нормами шаріату та створення в суті своїй нового типу людини. Адже як пояснити тоді прискіпливу увагу очільників ІДІЛ до існуючої системи освіти, її аудит і подальшу реформу – із програм було фактично прибрано правознавчі дисципліни, політичні, суспільно-гуманітарні та усе, що несло ідеї «націоналізму, расизму, псевдоісторичних подій, лихварства, географічного поділу і всого, що суперечить шаріату» (цитую за: Кореньков О. «Ісламська держава». С. 83). Ліквідовано існуючу судову систему. Натомість створювалися «шаріатські» суди й запроваджувалася нова система покарань із широким застосуванням смертної кари, завдавання каліцтв, або побиття. Дослідник з’ясував, що окремим документом новий режим захищав майно мусульман незалежно від їх національної приналежності від зазіхань бійців «Ісламської держави». О. Кореньков зазначає, що лідери останньої чітко усвідомлювали необхідність налагодження виробничої та економічної діяльності, провадження ефективної фінансової політики й створення робочих місць для досягнення перемоги над урядовими силами та підрозділами коаліційних військ. Нормою життя під владою ІДІЛ стала дискримінація мусульман-шиїтів і християн (Кореньков О. «Ісламська держава». С. 75–97).
Окремий розділ книги О. Кореньков присвятив питанням військової стратегії і тактики «Ісламської держави». З’ясував, що в їх основі були: «методи традиційних військових дій; методи партизанської війни; тероризм». Розкрив специфіку використання командуванням ІДІЛ смертників, інгімасі – штурмовиків, які діяли на найбільш складних і небезпечних напрямках, та бойових дронів, що стало своєрідною «візитівкою» бойовиків «Ісламської держави». Автор висвітлив процес вишколу її бійців; з’ясував за якими спеціальностями він проводився. На прикладі низки військових операцій описав найбільш типову тактику ведення бою вояками ІДІЛ (Кореньков О. «Ісламська держава». С. 100–131).
Автор дослідження досить ґрунтовно розкрив підготовку радикальних ісламістів до оборони Мосула. Проаналізував обрану їх лідерами стратегію захисту міста від урядових та коаліційних військ. О. Кореньков зазначає, що очільники «Ісламської держави» ні на мить не сумнівалися у тому, що уряд Іраку зробить усе можливе, аби повернути втрачені території. Тверезо оцінюючи свої иожливості, керівництво ІДІЛ намагалося створити ситуацію за якої «оборона Мосула повинна була стати засобом виснаження армії противника» (Кореньков О. «Ісламська держава». С. 134). Дослідник висвітлив визначену ісламістами тактику майбутньої оборони та їх урахування, що бойові дії доведеться вести в густо населеному, щільно забудованому місті, чого в бойовому досвіді військ ІДІЛ ще не було. Його керівництво вирішило ширше застосовувати мобільну, а не позиційну оборону (Кореньков О. «Ісламська держава». С. 134–149).
О. Кореньков звертає увагу, що оборонці Мосула надавали вагомого значення медійному висвітленню своїх військових операцій; кожна їх мобільна група мала окремого оператора. Відзняті ними матеріали обробляла медіа-служба «Ісламської держави» і готувала відео-релізи, нові номери журналу «Румія», звіти. В такий спосіб ІДІЛ намагалася здобути нових прихильників і залучити їх до свого проекту, а також завербувати якомого більше бійців. Дослідник спробував реконструювати структуру управління медіа-ресурсами в «Ісламській державі». Звертає увагу читача на активне використання «халіфатом» соціальних мереж, комп’ютерних і мобільних додатків (Кореньков О. «Ісламська держава». С. 149–171).
У другій частині роботи О. Кореньков детально висвітлив перебіг штурму Мосула урядовими і коаліційними військами. Операція тривала із 17 жовтня 2016 р. по 15 липня 2017 р. Ним також проаналізовано політичні перепетії в Іраку перед початким битви. З’ясовано чисельність кожної із сторін, склад урядових сил (Кореньков О. «Ісламська держава». С. 174–257).
У третій частині книги автор розкрив наслідки дев’ятимісячної битви за Мосул. Для цього опрацював комплекс відкритих джерел та новинних репортажів. Висвітлив втрати інфраструктури міста, чисельність біженців, кількість загиблих військових іракської армії та цивільних мешканців. Торкнувся питання налагодження мирного життя. О. Кореньков спробував також з’ясувати долю бійців «Ісламської держави» та їх родин після поразки. Висвітлив подальші територіальні втрати ІДІЛ. Зауважив на цілком імовірному її відродженні (Кореньков О. «Ісламська держава». С. 260–310).
У книзі наявні сімнадцять таблиць, низка фотогорафій, мап та QR-кодів із посиланнями на відео- та фотоконтент, що робить її максимально інформативною.
Праця О. Коренькова «Ісламська держава»: наймасштабніша битва сучасності» буде цікавою політологам, історикам – спеціалістам із проблем Близького Сходу, військовим та іншим.
Сергій Калуцький,
завідувач сектору «Старий замок» Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, кандидат історичних наук.