Видання третє.
Головне завдання цієї книги — схопити цілісний образ язичницького руху в Україні (а принагідно і в Європі та пост-радянському просторі) на тлі загальної історичної ситуації. Центральним питанням є те, чому саме в наш час у багатьох людей з’явилась потреба позначати себе як рідновірів, або «язичників», а у ще більшої кількості людей — свідомо чи несвідомо практикувати язичництво.
Завданням було окреслити внутрішні проблеми сучасного язичництва: ті, що виникали й продовжують виникати при створенні язичницьких організацій, при розробці рідновірського богознавства й обрядовості.
Окрема увага приділяється популярним міфам, деякі з яких допомагають, а деякі — явно заважають розвитку Рідновір`я в Україні. Автор має надію, що книга стане у нагоді подібно до путівника крізь морок сучасності.
Валентин Долгочуб — голова одеської рідновірської громади «Мокоша», етнолог. Займається теоретичною і практичною реконструкцією української традиційної культури й давньослов`янських вірувань, а також рідновірською філософією та богознавством.
