Дякуємо за змістовний відгук Олегу Проданчуку (bk_shelter):
«Одна з найбільших за об’ємом й заразом за значущістю книг у моїй домашній бібліотеці.
Дана книга є не просто документальним збірником інформації, це книга-місія, яка покликана зберегти та поширити правду про третій голодомор. Як би не намагались рупори Кремля, тоді й зараз, зобразити голодомор наслідком неврожаю, мусимо розуміти й пам’ятати, що посуха була лише додатковим фактором, який наклався на відверту політику обкрадання селян, та байдужість до їхніх життів з боку влади.
Їхали потяги, одні – на захід, завантажені зерном, інші – на схід, везучи незгодних у табори Сибіру.
Чи варто читати цю книгу? Варто!
Чи важко її читати? Надзвичайно важко. Навіть найбільші книги займають у мене не більше десяти днів, за умови паралельного читання. Цю ж я буквальньно “долав” більше місяця. Ні, жодних проблем з якістю видання тут немає, навіть навпаки, книга дуже міцно збита, чудова якість друку та паперу. Певен, її читатиме ще не одне покоління моїх нащадків. Річ у моральному сегменті. Вже починаючи з вступних розділів, нас знайомлять з різними дослідженнями, наприклад, аналізом реакції організму на довготривалий голод. Читати – страшно. Мої предки пережили це голодне лихоліття, і від того емоцій ще більше. Жодна книга так не лякала. Ніколи.
Я зумисне відкладав ниписання відгуку про дану книгу, щоб текст вийшов більш виваженим та позбавленим емоцій, але й досі не можу оговтатись від прочитаного.
Не забудьте у день пам’яті згадати і запалити свічку у вікні».