Вельми насиченою і живою була наша дискусія з одеситами у День добровольця. Під час розмови ми з’ясували, що саме кожний із нас і суспільство вцілому здобули завдяки війні і що втратили. Запрошені комбатанти із ЗСУ та інших військових формувань поділились власним воєнним досвідом та розповіли цікаві факти з фронту та історії, що траплялись під час служби. Підсумовуючи, ми з’ясували, що проблема мотивації українського війська досі є актуальною. Офіцери деяких підрозділів під час бойових дій навіть відмовлялися відкривати вогонь, виправдовуючись тим, що наш російський ворог — це «брати». Колективна свідомість українців досі вимагає роботи над помилками.
Безперечно, найбільшою нашою втратою є життя тих найкрайщих, хто загинув, захищаючи батьківщину та кожного з нас. В Україні, певно, вже не лишилося сім’ї, яка б не постраждала якимось чином від інтервенції на нашу територію або не втратила когось на війні — знайомого, друга чи родича. Тим чи іншим чином війна торкнулася кожного, навіть тих, хто з усіх сил відмежовувався від неї.
Що ж до здобутків, то їхнє значення однозначної є більшим для України. Кожен з учасників дискусії погодився, що переглянув і змінив свої цінності. Хтось став краще розбиратись в людях, хтось знайшов свої справжніх побратимів, з якими йде далі по життю, але найголовніше — усі усвідомили необхідність мілітаризації у певний спосіб кожної сфери нашого життя. Ми всі маємо бути готовими до бойових дій. Навіть в умовах віддаленості фронту від наших осель, кожний має працювати на перемогу у власній сфері діяльності: сприяти позитивному іміджу військових, допомагати як волонтер, плекати той всеохоплюючих дух добровольців, який з 2014 року живить суспільство і мотивує боротись до переможного завершення цієї війни та відкриття нової, кращої сторінки української історії.
Майдан, а потім і війна дали поштовх кардинальним змінам в нашій свідомості. Ми кров’ю вибороли можливість захищати і змінювати нашу державу на краще. Зараз цей процес знову гальмується, але ми маємо продовжувати боротьбу на усіх можливих фронтах, щоб усі наші втрати і здобутки не були даремними.